Дані на сайті не актуальні. Чекаємо вас на pohod-v-gory.com
+38 (097) 670-20-32 | +38 (099) 914-23-44 | e-mail: bidychak@gmail.com | SKYPE: bidychak | Google + page Facebook profile Vkontakte profile Twitter Youtube Channel

Містичні істоти або міфологія Карпат

Хто хоч раз бував у походах по  Карпатам, обов’язково перейнявся містикою, і загадковістю цих місць. У місцевих мешканців — гуцулів, дуже багата і самобутня культура, повна дивних потойбічних істот, які можуть як допомагати людині, так і нести для неї серйозну загрозу. І хоча Гуцульщина не дуже велика за територією, сувора гірська місцевість сприяла утворенню багатьох локальних вірувань. Таким чином демонічний світ гуцулів виявився дуже різноманітним, і в ньому часто можна заплутатися. Мавки

Посередниками між дійсним світом і уявним, між звичайними людьми і різними духами у гуцулів є напівфантастичні особи, яких називали – «непрості» або «непевні». Непростими називали незвичайних людей, які могли чинити добро і зло, допомагати і шкодити. Вони ділились на дві категорії – ті що чинять добро, і мають силу від Бога; і ті що чинили зло, і були від нечистого.

До перших відносяться «знахарі», «примівники», «баїльники», «ворожки», «віщуни». Основною сферою діяльності знахаря є лікування людей і тварин зіллям. Якщо не допоміг знахар звертались до «примівника», який лікував примовляннями, замовляннями, співами та іншими магічними діями. Ієрархічно вони вищі від знахарів.

Іноді ці дві функції об’єднувалися у одній особі в основному в західній Гуцульщині, і називалися такі люди «баїльниками». Вони допомагали при різних хворобах, знімали вроки, лікували зміїні укуси. «Ворожбити»  — вміли ворожити, відгадувати минуле і майбутнє. «Віщуни» – ті, що знають все наперед і навіть читають думки.

До непростих відносяться також «градівники» — це люди які вміли відвертати грозу, град, зупиняти бурі. В західній Гуцульщині градівниками могли бути навіть жінки. Ще нині старі гуцули розповідають, що особисто знали таких людей. Градівником могла бути лише добра людина.

Між корисними і шкідливими «непевними» були у гуцульських віруваннях: «чарівники», «чинитарі», «мольфари».

Небезпечними  «непростими» вважались – «відьми», «вовкулаки», «упирі». Упирі спричиняли різні пошесті, загибель людей і тварин. Відьми перевтілювалися в різних тварин. «Чинитарі» – чарами насилають незгоду, сварки, бійки, хвороби.

Також гуцули вірували в «місячників» — які зі зміною місяця міняють стать (чоловік стає жінкою і навпаки).  «Нетлінні» — люди, які живуть у лісах, вічно постять і знають яка доля суджена кожній новонародженій людині.

Як і в демонології інших народів, найбільш популярними демонічними істотами у традиційних віруваннях гуцулів є чорт – уособлення злої сили. У гуцулів також своєрідна чортівська ієрархія 🙂

Найстаршим серед них є «арідник», якого ще називають «триюда», «юда», «сатана», «біда», «ірод». Йому підвладними є звичайні чорти – «дідьки», «біси», «юдники», «щезники». В різних місцях Гуцульщини чорта називали по різному: «осинавець», «пекун», «скуса», «клопотник» для того, щоб не вживати власне слово «чорт». Це могло привабити його до цієї людини.

Гуцули вірували, що чорта можна було для себе виховати, або купити. Він міг допомагати по господарству, служити. Такого чорта називали «хованець», «служка», «помічник» і він чимось подібний на домовика. Його можна було придбати у мольфара. Такий домовик добродушний, допомагає хазяїну, але якщо його образити – може накоїти лиха.

Мабуть найвідомішою потойбічною істотою Українських Карпат є «чугайстер», або «лісова людина». На Закарпатті його часто називали «нічником». Чугайстер не відомий в іншим слов’янам, і є лише у гуцульській культурі. Чугайстер високого зросту, в білому одязі, або зовсім без нього. Гуцули кажуть, що це чоловік проклятий сусідом. Зустрівши в лісі людину, чугайстер не робить їй нічого поганого, а запрошує до танцю. Сам чугайстер танцює дуже добре – як вихор. Доброго танцюриста може нагородити. Чугайстра порівнюють з вітром або вихром. Він може залазити у димар і співати. Коли пастухи або лісоруби варять їсти, завжди залишають високо трохи для чугайстра, вірять що він дуже великого зросту. Захищав пастухів і лісорубів, навчав людей ремеслу,пас худобу.

Дуже поширеними на всій території Гуцульщини були вірування у лісових демонічних істот в образі красивих молодих дівчат. У гуцулів вони зв’язані виключно з лісом і горами, і в різних місцях називались по різному: «нявка», «мавка», «майка», «малфа», «лісна».

Гуцули вважали,що вони походять з душ мертвонароджених дітей, чи тих, що померли нехрещеними. Мають вигляд гарних дівчат, залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри і танці, особливо в молодий місяць. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами. Тих, хто піде за ними – заведуть у безвість. В деяких місцях гуцули вважають, що вслід за мавкою по землі тягнуться її нутрощі.

«Майки» допомагають людям пасти худобу на полонинах, охороняють від диких звірів. «Нявки» — стрункі, круглолиці, веселої вдачі лагідні лісові красуні з довгими кучерями. Нявки не є небезпечними для людини, вони садять дерева, засівають у горах трави. Там де нявки вмішувалися в життя людей – завжди була добра вдача. Тому культ цих істот існував у гуцулів досить довго. Існувало навіть свято нявок – «розигри» 6 липня.

«Лісниці» — більш споріднені з нечистою силою, шкодять людям. Тому проти них гуцули вживали різні охоронні засоби: носили часник при собі, підтримували постійне вогнище «ватру».

«Лісовики», або «дикі люди» — пасуть звірів і охороняють їх від мисливців. З людьми не спілкуються, хоча дуже схожі на них. Їх народжують олениці ведмедиці та вовчиці, тому їх ще називали «самосіями»

«Дика баба» — є небезпечною для людей. Висока, худа, з довгим волоссям, жорстока жінка, яка може залоскотати до смерті! Часто підмінює людських ще не хрещених дітей на своїх, які невгамовно кричать і погано розвиваються.

Серед інших істот слід згадати «нічниць» — які відбирають у дітей сон, «потоплені», «стратники» — самовбивці та утопленики, які з’являються на місці своєї смерті. Дуже важливим, особливо для нас – піших туристів є злий дух «блуд», який підстерігає неуважних людей на карпатських стежках, та водить їх горами, до кінця їхніх днів.

Це далеко не повний перелік самобутніх гуцульських міфічних істот. Карпати – надзвичайно містичне та загадкове місце. Їхні ліси приховують в собі безліч таємниць. Приїжджайте сюди, сходіть з нами на Чорногору,в похід на Горгани чи Мармарош і ви самі в цьому переконаєтесь. 🙂

 

  • Мавка

    чугарстер постаэ в гуцулів не в такому образі! Це створіння схоже на людину, але з густою чорною або каштановою шерстю, також маэ блакитні очі, а те, що описано в цій статті мене, відверто кажучи, шокувало. Я знаю про міфічних істот Карпат дуже багато, і чугайстер не вийняток)*

    • Oleg Doob

      Ви — нявка

Вам будет интересно!